Головна Древній світ історія Древньої Персії Падіння Перської Держави
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

загрузка...
Сейчас 88 гостей онлайн

Падіння Перської Держави

кінець перської імперії

Близько 360 р. від персів відпав Кіпр. Одночасно відбувалися повстання у фінікійських містах і почалися хвилювання в сатрапіях Малої Азії. Незабаром від Перської держави відпали Карія й Індія. В 358 р. скінчилося царювання Артаксеркса II, 

і на престол вступив його син Ох, що прийняв тронне ім'я Артаксеркс III. Насамперед він винищив всіх своїх братів, щоб запобігти палацовому перевороту.

Новий цар виявився людиною залізної волі й міцно тримав кермо влади у своїх руках, відсторонивши впливових при дворі євнухів. Він енергійно узявся за відновлення Перської держави в її колишніх границях.

В 349 р. проти Персії повстало фінікійське місто Сидон. Перські чиновники, які жили в місті, були схоплені й убиті. Цар Сидона Теннес найняв грецьких воїнів на гроші, охоче надані Єгиптом, і наніс дві великих поразки перській армії. Після цього Артаксеркс III прийняв командування на себе й в 345 р. на чолі великої армії виступив проти Сидона. Після тривалої облоги місто здалося й піддалося жорстокій розправі. Сидон був спалений і перетворений у руїни. Ніхто з жителів не врятувався, тому що на самому початку облоги вони, боячись випадків дезертирства, спалили всі свої кораблі. Перси кидали багатьох сидонян разом з їхніми родинами у вогонь і вбили близько 40 тис. чоловік. Уцілілі жителі були звернені в рабство.

Тепер необхідно було придушити повстання й у Єгипті. Узимку 343 р. Артаксеркс виступив у похід на цю країну, де в цей час царював фараон Нектанеб II. Назустріч персам вийшла армія фараона,  яка налічувала 60 тис. єгиптян, 20 тис. грецьких найманців і стільки ж лівійців. Єгиптяни мали у своєму розпорядженні також сильний флот. Коли перське військо дійшло до прикордонного міста Пелусія, воєначальники Нектанеба II радили йому негайно напасти на супротивника, але фараон не зважився на такий крок. Перське командування скористалося перепочинком і зуміло провести свої кораблі нагору за течією Нила, і перський флот опинився в тилу в єгипетської армії. З цього часу положення єгипетського війська, розташованого в Пелусія, стало безнадійним.

Нектанеб II відступив разом зі своїм військом до Мемфіса. Але в цей час грецькі найманці, що служили фараонові, перейшли на сторону супротивника. В 342 р. перси захопили весь Єгипет і розграбували його міста.

В 337 р. Артаксеркс III був отруєний своїм особистим лікарем по вказівці одного придворного євнуха. В 336 р. престол зайняв сатрап Вірменії Кодоман, він прийняв тронне ім'я Дарій III.

Поки верхівка перської знаті була зайнята палацовими інтригами й переворотами, на політичному обрії з'явився небезпечний супротивник. Македонський цар Пилип захопив Фракію, а в 338 р. при Херонеї в Беотії завдав поразки об'єднаним силам грецьких держав. Македоняни стали вершителями долі Греції, а сам Пилип був обраний командиром об'єднаної грецької армії.

В 336 р. Пилип послав у Малу Азію 10 тис. македонських воїнів для захоплення західного узбережжя Малої Азії. Але в липні 336 р. Пилип був убитий змовниками, і царем став Олександр, якому було всього 20 років. Греки Балканського півострова готові були підняти повстання проти молодого царя. Рішучими діями Олександр усталив свою владу. Він розумів, що для майбутньої війни з Персією потрібна більша підготовка, і відкликав з Малої Азії македонське військо, тим самим, приспавши пильність персів.

Таким чином, Персія одержала перепочинок на два роки. Однак персами нічого не було зроблено для підготовки до відбиття неминучої македонської погрози. У цей відповідальний період перси навіть не прагнули поліпшити свою армію й зовсім ігнорували військові досягнення македонян, особливо в області облогової справи. Хоча перське командування розуміло всю перевагу македонської зброї, вона не стало реформувати свою армію, обмежившись лише збільшенням контингенту грецьких найманців. Крім невичерпних матеріальних ресурсів, Персія мала перевагу над Македонією й у військовому флоті. Зате македонські воїни були оснащені кращими для свого часу озброєнням і їх очолювали досвідчені полководці.

Навесні 334 р. македонська армія виступила в похід. Вона складалася з 30 тис. піхотинців і 5000 кіннот. Ядром армії були важка македонська піхота й кінноти. Крім того, в армії були й грецькі піхотинці. Військо супроводжувало 160 бойових кораблів. Похід був ретельно підготовлений. Для штурму міст везли облогові машини.

Хоча Дарій III мав у своєму розпорядженні  численніше військо, по своїх бойових якостях воно сильно поступалося македонському (особливо, важкій піхоті), і найбільш стійкою частиною перської армії були грецькі найманці. Перські сатрапи хвалькувато завіряли свого царя, що ворог буде розгромлений у першій же битві.

Перше зіткнення відбулося влітку 334 р. на березі Геллеспонту при р. Граник. Переможцем виявився Олександр. Після цього він захопив грецькі міста в Малій Азії й рушив углиб країни. Із грецьких міст Малої Азії Галікарнас довго залишався вірним перському царю й завзято пручався македонянам. Улітку 333 р. останні кинулися в Сирію, де були зосереджені головні сили персів. У листопаді 333 р. відбулася нова битва, при Іссі, на кордоні Киликії із Сирією. Ядро перської армії складали 30 тис. грецьких найманців. Але Дарій III у своїх планах вирішальну роль відводив перським кіннотам, які повинні були зім'яти лівий фланг македонян. Олександр, щоб зміцнити свій лівий фланг, зосередив там всі фесалійські кінноти, а сам з іншим військом завдав удару по правому флангу супротивника й розгромив його.

Але в центр македонян прорвалися грецькі найманці, і Олександр із частиною війська поспішив туди. Запекла битва тривала, однак Дарій III втратив холоднокровність й, не очікуючи результату бою, біг, кинувши свою родину, яка потрапила в полон. Битва закінчилася повною перемогою Олександра, для нього був відкритий вхід у Сирію й на фінікійське узбережжя. Фінікійські міста Арад, Библ і Сидон здалися без опору. Перський флот втратив своє пануюче положення на морі.

Але добре укріплений Тир чинив загарбникам запеклий опір, і облога міста тривала сім місяців. У липні 332 р. Тир був узятий і зруйнований, а населення його звернене в рабство.

Відхиливши прохання Дарія III про мир, Олександр став готуватися до продовження війни. Восени 332 р. він захопив Єгипет, а потім повернувся в Сирію й направився до місцевості Гавгамели, недалеко від Арбели, де знаходився перський цар зі своїм військом. 1 жовтня 331 р. відбулася битва. Центр армії Дарія III займали грецькі найманці, а проти них розташувалася македонська піхота. Перси мали чисельну перевагу на правому фланзі й зруйнували македонські ряди. Але вирішальна схватка відбувалася в центрі, де Олександр разом зі своїми кіннотами проникнув у середину перського війська. Перси ввели в бій колісниці й слонів, однак Дарій III, як і при Іссі, передчасно визнав битву програною й утік. Після цього супротивнику пручалися лише грецькі найманці. Олександр здобув повну перемогу й захопив Вавилонію, а в лютому 330 р. македоняни вступили в Сузи. Потім у руки македонян потрапили Персеполь і Пасаргади, де зберігалися головні скарбниці перських царів.

Дарій зі своїми наближеними біг з Екбатан у Східний Іран, де був убитий бактрійським сатрапом Бессом, і Перська держава та імперія перестала існувати.

 
додати

Комментарии 

 
0 #1 ирена 2011-11-24 09:45 интиресно Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




...