Головна Древній світ Рим та римляни ГАННІБАЛ У ВОРІТ РИМА.
 

Пошук по сайту

Якщо у Вас є цікавий матеріал по  історії України, або всесвітньої історії Ви можете опублікувати його на цьому сайті. Для зв’язку та пропозицій пишіть на емейл  із розділу „контакти”.

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 160 гостей онлайн

ГАННІБАЛ У ВОРІТ РИМА.

боротьба Карфагена і Ганнібала з РимомНадайте мечу

вирішувати долю світу.

Лукіан.

Велика війна Рима з Карфагеном була зіткненням двох різних світів, які дивним чином опинилися на одній планеті. Світ римлян - це був світ селян, що йдуть за плугом, але ще не розучилися воювати й військова збруя, ще зберігається в їх глинобитних хатинах. Світ карфагенян був світом торгівлі, світом далеких морів, натягнутих вітром вітрил - і світом золота,

що рухало цю торгівлю. Карфаген був містом, де поклонялися золотому тельцю, містом розкішних вілл із басейнами й чорношкірими наложницями, містом банків, де бородаті фінікійці перебирали пещеними пальцями блискучі золоті кружечки. Золото означало владу, і, хоча фінікійці давно розучилися боротися, золото дозволяло наймати войовничих і жорстоких варварів, галлів або нумідійців, яким було однаково, кого вбивати.

В 264 році римляни за запрошенням ворогувавших між собою сицилійців уперше висадилися на цьому благодатному острові - у відповідь карфагенський флот почав спустошувати береги Італії. У римлян не було флоту, але вони мобілізували громадян, розібрали на частини карфагенську полієру , що випадково потрапила до них і по її зразку за кілька місяців побудували 120 судів. У передній частині своїх кораблів римляни спорудили перекидні містки, що чіплялися за борти судів супротивника - це нововведення дозволило їм виграти кілька морських боїв. Однак Карфаген був сильним супротивником, і війна за Сицилію тривала 23 року; римляни висадилися в Африці й підступили до самого Карфагена - але назустріч їм вийшли сотні бойових слонів, що буквально роздавили маленьку римську армію.

Римські моряки були недосвідчені й кілька разів попадали в шторм; морська безодня поглинула сотні кораблів і десятки тисяч римлян; узбережжя на багато миль було покрито уламками судів. Зрештою, карфагеняни потерпіли поразку, віддали Риму свої фортеці на Сицилії й виплатили велику контрибуцію - але вони не залишили думки про реванш.

Карфагенськими найманцями в Сицилії командував знаменитий полководець Гамількар на прізвисько Барка - "Блискавка". Гамількар ненавидів римлян і змусив свого 9-літнього сина Ганнібала заприсягти помститися Риму - якщо це не вдасться зробити йому самому. Готуючись до нової війни, Гамількар прийнявся розширювати іспанські володіння Карфагена; він одержав багато перемог, підкорив місцеві іберійські племена, але, зрештою, загинув у бою з войовничими варварами. Спадкоємцем Гаміалькара на посту командуючого армією став його зять Гасдрубал, а потім підрослий син Ганнібал. Ганнібал був вихований у військовому таборі й із дитинства пізнав мистецтво війни, мистецтво маневрів і військових хитростей. Військова здобич дозволяв йому утримувати армію й вести війну на свій страх і ризик, в 218 році він зненацька рушив зі своїм 60-тисячним військом з Іспанії в Італію.

На шляху Ганнібала лежали покриті снігом Альпи, і римляни вважали карфагенського полководця безумцем. Армія рухалася по єдиній зледенілій стежці, воїни тисячами зривалися в прірві й замерзали в снігах . Горці, що засіли на вершинах скидали зверху величезні валуни. Більше половини солдатів знайшло могилу в льодах, але для Ганнібала це були всього лише найманці-варвари; спустившись із гір, він міг навербувати нових. За горами, у долині ріки По, Ганнібала чекали давні вороги Рима, галли - вони поповнили поріділе військо й вдихнули в нього нові сили. Ганнібал вів війну за допомогою військових хитростей і засідок. Римлянам ще не доводилося зіштовхуватися з таким супротивником. Спочатку одна римська армія була оточена й розбита на річці Требі, потім, навесні 217 року, на березі Тразименського озера потрапила в засідку інша армія - це було страшне побоїще, коли загинуло 25 тисяч римлян. У Римі спалахнула паніка, і сенат вручив владу диктатору Фабію Максиму, досвідченому полководцю, що намагався розморювати супротивника, не вступаючи у великі бої.

Улітку 216 року , оговтавшись римляни вирішили дати вирішальний бій; під прапорами прославлених легіонів зібралося 80 тисяч воїнів. Римські легіонери були одягнені в кіраси із залізних пластин, у той час як галльські найманці Ганнібала мали лише щити й мечі; маючи полуторну кількісну перевагу, римський консул Варрон не сумнівався в успіху - але Ганнібал зумів знайти слабке місце римлян. Римські кінноти була слабкіше карфагенських, навербованих серед кельтів і африканських кочівників-нумідійців. У знаменитій битві , що розігралася біля міста Канни,кельти й нумідійці зуміли перекинути римські кінноти що стояли на флангах, і, розгорнувшись, ударили в тил легіонам. Римляни були оточені, почалася різанина, у якій загинула майже вся римська армія.

Битва під Каннах увійшла в історію військового мистецтва як символ оточення й розгрому - повторити Канни було мрією всіх європейських полководців Нового часу. Однак перемога при Каннах не принесла перемоги у війні; Рим зберіг свою могутність - адже це було не тільки місто, але й держава, що включала тисячі сіл, населених селянами, у будинках яких зберігалися військова збруя. Результати перемоги Ганнібала обмежилися переходом на його сторону декількох здавна ворожих Риму італійських племен; кілька племен і тридцять тисяч ненадійних найманців - це було все, що міг протиставити Риму переможець при Каннах. Рим відповів на Канни загальною мобілізацією - він виставив на поле бою чотири нові армії й 230 тисяч воїнів. Почалася довга війна на виснаження; уникаючи великих боїв, римляни крок за кроком відтискували Ганнібала на південь півострова. Карфагеняни були розбиті в Іспанії; нарешті, в 204 році римський полководець Сципіон висадився в Африці. Ганнібал посадив свою армію на судна, перебив солдатів, що не бажали йти з Італії, і поспішив на захист Карфагена; навесні 202 року біля міста Зама відбулася вирішальна битва. Перевага в кавалерії було тепер у римлян і Сципіон зумів оточити війська Ганнібала - точно так само, як це зробив Ганнібал при Каннах.

війни Рима і КарфагенуКарфаген був змушений просити миру; карфагенські сенатори, старці в довгих білих одягах, прийшли до Сципіону, щоб благати про милість. Вони відмовилися від володінь в Іспанії, погодилися виплатити величезну контрибуцію, перебити бойових слонів і віддати Риму свій військовий флот. Сотні чудових кораблів – краса й гордість Карфагена - були віддані вогню, і карфагеняни плакали, дивлячись із міських стін на величезну заграву. Щоб заплатити контрибуцію, карфагенська олігархія звалила на народ непосильні податки; це викликало спалах обурення: у Карфагені вже давно не було миру між бідними й багатими, і народ не раз піднімався проти буржуазії. В 196 році народні збори вручили диктаторську владу своєму кумиру Ганнібалу, і він зумів заплатити Риму, віднявши частину майна в аристократії. Обібрані олігархи звернулися до римлян і обвинуватили Ганнібала в підготовці нової війни, на старості років великому полководцю довелося бігти з рідного міста й шукати притулку в сірійського царя Антіоха III. Але римляни продовжували переслідувати свого кревного ворога й, розгромивши Антіоха, зажадали видачі Ганнібала. Оточений у своєму будинку ворогами, Ганнібал прийняв отруту. "Позбавимо римлян від давньої турботи, раз вже їм нейметься чекати смерті старого", - сказав він, тримаючи в руці чашу з отрутою.

 
додати

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить