Головна Древній світ Рим та римляни PAX ROMANA - НОВИЙ ПОРЯДОК
 

Пошук по сайту

Якщо у Вас є цікавий матеріал по  історії України, або всесвітньої історії Ви можете опублікувати його на цьому сайті. Для зв’язку та пропозицій пишіть на емейл  із розділу „контакти”.

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 110 гостей онлайн

PAX ROMANA - НОВИЙ ПОРЯДОК

римляни зброєю встановлюють новий порядокГоре переможеним!

Брен.

Силою непереможної зброї, вогнем і мечем римляни створили новий світ і новий порядок - цей світ і цей порядок називався pax Romana. Так само світило сонце над рівнинами благословенної Італії, і римський селянин все так само йшов за плугом - але тепер у нього була пара добрих биків, яких вів під вузду молодий раб, приведений із далекого походу. Раб міг замінити селянина

на оранці, а домашню роботу виконувала тиха служниця-рабиня, куплена на рабському ринку в сусіднім містечку. У селянина було кілька гектарів землі й добротний будинок, у якому на видному місці висіли бойова збруя. Римляни були панами нового світу, багато хто з них мав маєтки з десятками рабів і вілли з колонадами, парками й басейнами.

Колись Ромул зі своїми патриціями оселився на Палатинському пагорбі, поневолив частину околишніх жителів і змусив інших платити данину - тепер римляни зробили це з усім Середземномор'ям. Остаточно придушивши опір італіків, вони зайняли кращі землі півострова; Рим став величезним містом-табором, звідки в усі сторони світу виходили непереможні легіони; вони змітали з обличчя землі міста й цивілізації й верталися з купами золота і натовпами закованих у кайдани рабів. Всі держави завойовників були схожі один на одного й історія Рима повторювала історію інших арійських держав, історію хетів, Мікен і Спарти. Так само, як і в інших арійських державах, влада в Римі належала знаті, оплотом якої була рада старійшин, сенат. Патриціанський сенат в IV столітті був поповнений найбагатшими плебейськими родинами; аристократія по походженню злилася з аристократією багатства й утворила стан "знатних", "нобілів".

Правителів Рима, консулів і преторів, обирав народ, але лише нобілі могли залучити простолюд, улаштовуючи для тисяч людей бенкети й циркові розваги. Лише багатство й знатність могли відкрити шлях до посад, а потім у сенат - відставні сановники ставали сенаторами. Сановники одержували в управління провінції й командували легіонами, вони розв'язували грабіжницькі війни й, повернувшись зі здобиччю в Рим, зводили мармурові палаци з портиками й статуями прославлених предків. Якщо не вдавалося розв'язати війну, то намісники грабували власну провінцію, вимагаючи з неї контрибуції й нові податки.

 Порядки Рима майже не мінялися з первісних часів Ромула й Рема - держава не мала ні чиновницького апарата, ні податкової системи. Римляни не платили податків, а податки із провінцій здавалися на відкупи, і їхній збір у дійсності був безконтрольним грабунком нещасних провінціалів. Римські багатії створювали відкупні компанії, складалися й вносили податок авансом, а потім під видом збору податку безжалісно грабували провінцію за допомогою військових команд. Поступово з'явився цілий стан відкупників і банкірів; за старою традицією їх називали "вершниками" - тому що за старих часів багатієм вважався тільки той, хто прибував в ополчення на коні. Вершники купували й продавали паї відкупних компаній; на старому ринку, "форумі", з'явилася прикрашена колонадою "базиліка", де фінансисти торгували паями й де судді розбирали їхні суперечки.

 У Римі з'явилася фінансова буржуазія й банки, але торгівля й ремесла залишалися далекими для народу селян і воїнів; торговцями й ремісниками звичайно, були  фінікійці й греки. Після завоювання Греції будинки богатих римлян наповнилися грецькими рабами; серед них було багато ремісників, що створювали розкішні тканини, вази, меблі. Греки познайомили Рим із розкішшю й мистецтвом; вони навчили римлян будувати прекрасні вілли з портиками й бенкетувати, лежачи на позолочених ложах. На бенкетах з'явилися вишукані страви, музиканти й красуні-гетери; стало модним вправлятися в риториці й цитувати грецьких поетів. З'явилися театр і перші латинські письменники - по походженню теж греки; наслідуючи гомерівську "Іліаду", грек Еній написав на латині велику поему про війну з Ганнібалом.

Все це не подобалося прихильникам старих традицій, що звикли носити простий одяг і їсти грубу їжу; знаменитий поборник старовини сенатор Катон наказав закрити перший театр і знести кілька розкішних вілл. Римський простолюд надавав перевагу кривавим боям гладіаторів, споконвічну римську забаву, коли на арені цирку змушували боротися між собою приведених із походу полонених. У цих боях іноді брали участь цілі загони піхотинців і вершників, що вбивали один одного під рев багатотисячної юрби; арена була залита кров'ю й покрита трупами - і навіть серед глядачів-уболівальників спалахували люті сутички. Римляни залишалися варварським народом, трохи навченим грецькою цивілізацією. Школи, у яких викладали грецькі вчителі, відвідували лише діти аристократії; простолюд був байдужим до музики, танців і навіть до спортивних вправ у гімнасіях.

 У Римі поважали лише силу й доблесть у боях, а до переможених, полонених, рабів ставилися з пихатим презирством. У римлян було безліч рабів - їх було набагато більше, ніж вільних - і вважалося, що втримати їх у покорі можна лише страхом. Сенатор Катон радив розморювати раба непосильною роботою так, щоб він не думав ні про що, крім як про їжу й сон. Старих і хворих рабів привозили на один з островів посередині Тибру й залишали там вмирати - там усюди біліли черепа й кістки померлих голодною смертю рабів. На величезних плантаціях у Сицилії трудилися сотні й тисячі рабів, розділені на робочі загони; вони працювали в ланцюгах під клацання бичів, а на ніч їх заганяли в казарму, де вони спали покотом на земляній підлозі.

римляни і раби у новому порядкуВ 137 році доведені до розпачу раби повстали й, вирвавшись із казарм, буквально розтерзали своїх панів - тих, хто не встиг утекти з острова. Озброївшись сокирами, мотиками й серпами, раби розгромили кілька римських загонів і три роки володіли Сицилією - але, зрештою, повстання було подавлено, і 20 тисяч рабів було розп'ято на хрестах. Хрести стояли по всій Сицилії - це був символ римського світу й римського порядку, "Pax Romana". Хрести з помираючими рабами, натовпи полонених, що бредуть перед колісницею тріумфатора; мірний крок минаючих місто легіонів; рев натовпу й трупи гладіаторів на арені; мармурові вілли в зелені парків - такий був римський світ в очах сучасників. "Горе переможеним!" - такий був девіз цього світу. Так само, як колись гордовитий вождь галлів, місто Рим кинуло свій меч на світові ваги, і всі народи Середземномор'я покірно несли золото, щоб зрівноважити зброю переможця. Чи могло це тривати вічно? Бути може, це й був великий світовий порядок, установлений самою природою - порядок, при якому слабкі повинні бути рабами сильних?

На це питання могло відповісти лише майбутнє.

 
додати

Комментарии 

 
0 #1 Pestsaw 2019-05-16 14:08 What is Evidence-Based Practice (EBP)? The most common definition of Evidence-Based Practice (EBP) is from Dr. David Sackett. EBP is “the conscientious, explicit
Termite and pest control
Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить