Головна Древній світ Рим та римляни Помпей і розширення Імперії
 

Пошук по сайту

Якщо у Вас є цікавий матеріал по  історії України, або всесвітньої історії Ви можете опублікувати його на цьому сайті. Для зв’язку та пропозицій пишіть на емейл  із розділу „контакти”.

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 150 гостей онлайн

Помпей і розширення Імперії

походи Помпея та піратство

Тісно пов'язане з работоргівлею піратство, цей споконвічний бич східного Середземномор'я, 

ще більше підсиливя після того, як була підірвана міць двох морських держав, Сирії й Родосу. Під час Мітрідатових воєн піратство, хоча римляни і робили слабкі спроби його припинити, досягло надзвичайних масштабів. Спільними зусиллями вождів народної партії і вершники, які здолали опір консервативної опозиції, в 67 до н.е. був прийнятий закон Габінія, він надавав Помпею надзвичайно широкі повноваження. Йому надавалася повна влада над всім морем і над прибережною смугою суши в п'ятдесят миль. Крім того, Помпей одержував право призначати п'ятнадцять (по іншим джерелам можливо, двадцять чотири) легатів із преторськими повноваженнями й розпоряджатися величезними людськими ресурсами, безліччю кораблів і значних коштів.

Ці надзвичайні повноваження деяким чином передбачали необмежену імператорську владу. За три місяці Помпей очистив море від піратів і взяв їхнє головне укріплення на кілікійському узбережжі (у Малій Азії) на північ від Кіпру. Деяких з них Помпей Великийоселив на виділених їм землях, зокрема, у містах Димі і Солах.

Тим часом плоди здобутих спочатку блискучих перемог Лукулла у війні із царем Понта Мітрідатом і царем Вірменії Тиграном виявилися втраченими через бунт в армії Лукулла, а його далекоглядне розпорядження про полегшення боргового тягаря в Азії викликало ворожість до нього вершників у Римі. Тому успіхи Помпея у війні з піратами привели до здійснення в 66 до н.е. іншого заходу народної партії - прийняттю закону Манілія, по якому Помпей ставав головнокомандуючим у війні з Мітрідатом і намісником усього Сходу. Лукулл вернувся в Рим, де поринув у розкіш і задоволення, що зробили його ім'я загальновідомим(«Лукуллов бенкет»), а Помпей тим часом повернув під римський контроль Понт (Мітрідат біг у Боспорське царство, де й покінчив із собою в 63 до н.е. у Пантікапеї, сучасний  Керч), після чого рушив у Вірменію, Іберію (сучасну Грузію), Сирію й Палестину й в 63 до н.е. взяв Єрусалим. Завдяки діям Помпея на Сході римські кордони пересунулася до ріки Євфрат у Сирії. Їм були створені ще три провінції - Віфінія і Понт, Кілікія, Сирія, а в менш освоєних регіонах він заснував кілька царств, клієнтів Рима. Походи Помпея сприяли розквіту багатьох міст і майже вдвічі збільшили доходи Римської Імперії. Щедро винагородивши своїх воїнів і командирів, Помпей проте зміг внести в римську скарбницю величезну здобич. Після повернення в Італію й розпуску армії в 61 до н.е. Помпей мав всі підстави розраховувати на пошану й негайне схвалення всіх своїх дій на Сході.

 
додати

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить