Головна Історія України Iсторія Черкас Золота Підкова Черкащини Звенигородка
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 124 гостей онлайн

місто Звенигородка


  На території сучасного міста та на його околицях відомі археологічні пам’ятки доби бронзи, скіфського часу, черняхівської культури.
  Саме ж місто виникло за часів Київської Русі і спочатку мало назву Звенигора. За існуючою легендою воно було розташоване за 3 км від сучасного, навколо конусоподібної гори. На одній з його веж висів дзвін, яким населення повідомлялося про небезпеку. Вся гора ніби звиніла під час дзвону, від цього й отримало місто свою назву Звенигора. Про це розповідає мозаїчна стела край дороги, яка зустрічає кожного гостя Звенигордки.
  Під час монголо-татарської навали місто було зруйновано і починається згадуватися в історичних джерелах тільки в кінці ХІV ст. А 1506 р. хан Менглі-Гірей віддав ці землі великому князю Литовського Сигізмунду. Звенигородський замок часто зазнавав нападів турок і татар, однак знову відбудовувався, а в кінці ХVI ст. біля нього знову виросло місто, що отримало назву Звенигородка.
  Після захоплення Правобережної України шляхетською Польщею 1569 року посилюється національний, релігійний, соціально-економічний гніт населення з боку польського панства.
  Під час національно-визвольної війни 1648-1654 рр. населення місто повстало й вигнало польську шляхту. У 1648-1667 рр. Звенигородка входила до складу Корсунського полку.
  За Андрусівським перемир’ям 1667 р. Звенигородка як частина Правобережної України лишилася у складі Польщі і його населенню довелося й далі терпіти гноблення з боку польської шляхти.
  У ХVIII ст. в Звенигородці діяв гайдамацький загін на чолі з козаком Медведівського куреня Гнатом Голим, якій двічі 1737 та 1743 рр. брав штурмом Звенигородський замок. В період Коліївщини багато жителів місто влилось в повстанські загони.
  1792 року польський король Станіслав-Август Понятовський затвердив герб Звенигородки і надав йому Магдебурзьке право.
  Після останнього розділу Польщі 1793 року Звенигородка увійшла до складу Вознесенського намісництва, а з січня 1798 року – стала повітовим містом Київської губернії
  В ХІХ ст. місто стало одним із центрів чумацького промислу нарівні з Чигирином і Білою Церквою. В 1930-х рр. в Звенигородці споруджено міст через Гнилий Тікіч, відкрито повітову лікарню. Тут діяли пошта , телеграф, парафіяльне училище.
  Із містом пов’язане ім’я відомого героя-партизана Вітчизняної війни 1812 року поета Д.В.Давидова, який на початку 1820-х рр. був переведений до гусарського полку, розквартированого тут.
  В Звенигордці бували І.А.Крилов, проїздом до Кишинева зупинявся О.С.Пушкін.  
  Кілька разів відвідував місто Т.Г.Шевченко – 1824-1825 рр., 1845 р. Ще хлопцем, чумакуючи разом з батьком, привозив звенигородцям сіль. Потім кілька разів повертався сюди, де все нагадувало йому щасливі моменти дитинства.
  Зі Звенигородкою пов’язане дитинство та зріла діяльність А.Ю.Кримського, академіка, видатного українського вченого-філолога, сходознавця, письменника.
  Агатангел Юхимович Кримський народився у м. Володимирі-Волинському в сім’ї вчителя, того ж року сім’я Кримських переїхала до Звенигородки і назавжди оселилася тут. Походить А.Ю.Кримський із бахчисарайського татарського роду.
  У 25 років Агатангел уже мав за плечима колегію Павла Галагана, Лазаревський інститут східних мов та історико-філологічний факультет Московського університету.


  місто Звенигородка А.Ю.КримськийА.Ю.Кримський


  З 1898 року протягом 20 років він працював викладачем у Лазаревському інституті східних мов, де у 1900 році здобув звання 
професора.
  У 1918 році вчений переїхав із Москви до Києва і став одним із організаторів Академії наук України, протягом тривалого часу він був її неодмінним секретарем, очолював історико-філологічний відділ АН України.
  По яких би світах не закидала доля Кримського, він неодмінно повертався до Звенигородки. Звідси його, хворого і знесиленого забрали енкаведисти липневого дня 1941 року, звинувативши в «українському буржуазному націоналізмі». Ліга націй звернулася до уряду СРСР про реабілітацію видатного вченого, на що останній погодився за умовами виїзду Кримського із держави. Але Агатангел Юхимович відмовився.
  А.Ю.Кримський знав більше 100 іноземних мов, він автор понад 1300 наукових праць, серед яких фундаментальні праці з історії ісламу, 
історії та літератури арабів, турків, персів. Але особливе місце в його науковій роботі займає україністика. Перу вченого належать праці – «Українська граматика», «Давньокиївський говір», «Нариси з історії 
української мови» та інші.
  Постать А.Ю.Кримського – титанічна в духовності України і всього світу.
  Сьогодні в Звенигородці зберігся будинок, в якому жив і працював вчений. Там сьогодні діє невеликий меморіальний музей. Тож, запрошуємо вас до Звенигородки, тут ви познайомитися з її цікавою історією і відвідаєте меморіальний будинок-музей А.Ю.Кримського. 
 
 Будинок- музей А.Ю.Кримського в м. Звенигородка. Будинок- музей А.Ю.Кримського
  в м. Звенигородка.
 
додати

Комментарии 

 
0 #13 pElenaFef 2017-07-30 20:24 Работа в интернете Цитировать
 
 
0 #12 mElenaFef 2017-07-28 14:50 Работа в интернете Цитировать
 
 
0 #11 vannaFef 2017-07-27 17:15 работа в интернете Цитировать
 
 
0 #10 qElenaFef 2017-07-26 01:12 Работа в интернете Цитировать
 
 
0 #9 talinaFef 2017-07-19 20:00 Работа в интернете Цитировать
 
 
0 #8 ralinaFef 2017-07-18 22:15 Работа в интернете Цитировать
 
 
0 #7 qalinaFef 2017-07-17 20:13 Работа в интернете Цитировать
 
 
0 #6 rElenaFef 2017-07-16 18:43 Работа в интернете Цитировать
 
 
-1 #5 Віктор 2011-11-27 00:16 Оце був в цій Звенигодкі, так там нічого крім танка визначного не знайшов!!! Цитировать
 
 
0 #4 xD: 2011-09-27 23:11 ето не правда xD:) Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить