Головна Історія України Запорозька Січ
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

загрузка...
Сейчас 89 гостей онлайн

Запорозька Січ

Виникнення козацтва і утворення Запорозької Січі

В умовах антифеодальної боротьби, протесту проти соціального і національного гніту в XV—XVI ст.
 на півдні України зароджувалося козацтво. Слово «козак» означає «вільна людина», незалежний 
озброєний воїн. Основними причинами виникнення козацтва були:

козак Запорозької Січі• посилення феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту з боку Литви і Польщі;
• необхідність захисту своїх земель від постійних нападів з боку Туреччини і Кримського ханства.
• Наявність вільних, незаселених земель на Середньому Подніпров'ї (Дике Поле).
Рятуючись від гніту, селяни і міщани втікали у незаселені степові землі Подніпров'я і Побужжя. Знаходячись під постійною загрозою набігів з боку татар і турок, козаки займалися «уходництвом» — рибальством, мисливством, бджільництвом, землеробством та різними ремеслами. Багато з них зосереджувались біля великих міст-замків: Канева, Черкас, Корсуня, Брацлава та ін. Вони завжди були озброєні.
Займаючись «уходництвом», захищаючи свої землі, козаки часто й самі нападали на турецькі і татарські обози, здійснювали успішні походи в Крим і Туреччину. З часом в них з'явились елементи військової організації, формування окремих загонів, обрання отамана. Основну масу «козакуючих» становили українські селяни і міщани. Козакувати йшла і дрібна шляхта, що рятувалася від утисків магнатів.
Від самого початку формування козацтва серед них не було рівності. Основна їх маса («голота», «сірома») працювали у більш заможних козаків («дуків»), які володіли великими земельними площами, отарами овець, коней та ін. Влада поступово зосереджувалась в руках заможного козацтва.
У XVI ст. утворилася Запорозька Січ. Це вже було військово-політичне об'єднання з єдиним центром, організацією і озброєним військом. Тут існували свої закони, виборча система, козацька рада.
Січ являла собою укріплення, оточене глибоким ровом і десятиметровим валом з дерев'яним частоколом, кількома високими вежами з бійницями для гармат. Усередині Січі був майдан, де проходила козацька рада, там же знаходились церква, канцелярія, курені, де жили січовики, та інші господарські та ремісничі будівлі.
У козацтва існувала військова організація. Козацьке військо (Кош) поділялось на військові частини, курені, очолювані виборними отаманами. На загальній військовій раді козаки щорічно обирали старшину: кошового отамана, який . мав найвищу владу на Січі, писаря, який відав канцелярією, осавулів, що стежили за порядком у війську, обозного (командував артилерією), суддю та ін.

 Утворення реєстру. Козацьке військо славилось своєю боєздатністю. Тому у своїх інтересах їх намагався 
використовувати польський уряд. 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал (указ) про 
зарахування на державну службу 300 козаків, яких поіменно занесли до спеціального списку-реєстру, 
таких козаків називали реєстровими. Пізніше реєстр розширявся. Реєстрових козаків використовували для
козак Запорізької Січіохорони південних кордонів Речі Посполитої. За службу вони отримували гроші, землі, користувалися самоуправлінням (обирали старшину на чолі з гетьманом — старшим, мали свій суд тощо).




  Селянсько-козацькі повстання в кінці XVI - першій половині XVII ст.



Зростання кріпосницького і національно-релігійного гніту українського народу спричинило активізацію в Україні національно-визвольного руху.
Одним із перших великих козацько-селянських повстань кінця XVI ст. було повстання, очолене Криштофом Косинським (1591—1593). Воно охопило територію Поділля, Волині і Київщини. Повстанці, підтримані реєстровцями і міщанами, оволоділи Білою Церквою, Переяславом, Богуславом. Однак влітку 1593 р. після вбивства К. Косинського повстанці зазнали поразки.
Весною 1594 р. почалося нове повстання під керівництвом Северина Наливайка. Об'єднавшись із загонами запорожців на чолі з гетьманом реєстрових козаків Григорієм Лободою, Наливайко почав боротьбу проти польсько-шляхетського гніту. Почавшись на Брацлавщині, повстання 1595—1596 рр. поширилось на Київщину, Волинь і Поділля, а також охопило територію Білорусії. Однак стихійність, неорганізованість повстання, неузгодженість дій козацьких загонів, суперечності між простими козаками і реєстровими, погана озброєність війська, а також зрадницький арешт Наливайка та його спільників призвели до поразки повстання. У квітні 1597 р. С. Наливайко був страчений у Варшаві.
У визвольному русі українського народу брала участь і значна частина козацької старшини, шляхти і духовенства, які були незадоволені всевладдям магнатів, воєвод і старост. Велику роль у цій боротьбі відігравав гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Він віддавав перевагу не збройній боротьбі, а дипломатичним методам. Скориставшись тим, що Польща на початку XVII ст. вела війни з Росією, Швецією і Туреччиною, він через переговори домігся збільшення козацького реєстру до 1000, а потім до 3000 козаків. Завдяки підтримці Сагайдачного 1620 р. була відроджена православна ієрархія, що була ліквідована після Брестської унії 1596 р. Велику підтримку він надав Київському православному братству, записавши в нього весь Запорозький Кіш.
Подальше посилення кріпосницького гніту, закріпачення селян і нереєстрових козаків, обмеження прав реєстровців призвели у 1620—1630 рр. до нової хвилі селянсько-козацьких повстань. 1625 р. таке повстання підняв гетьман Марко Жмайло. Оскільки поляки не змогли його розгромити, то змушені були піти на поступки. В обмін на відсторонення Жмайла з гетьманської посади і припинення повстання вони розширили реєстр до 6 тисяч.
Запорозька СічНове повстання 1630 р. підняв гетьман нереєстрових козаків Тарас Федорович (Трясило). Його 10-тисячне військо у травні 1630 р. оволоділо Переяславом. Незважаючи на успішні дії повстанців, верхівка козацької старшини, сподіваючись одержати від польського уряду деякі 
привілеї, пішла на переговори з поляками, внаслідок чого був підписаний договір, за яким реєстр збільшився до 8 тис. козаків. Т. Федорович повернувся на Січ з нереєстровими козаками, а значна частина повстанців, що була невдоволена діями старшини, продовжувала боротьбу.
Щоб завадити зв'язкам запорожців з Україною, поляки побудували на Дніпрі фортецю Кодак, розмістивши там гарнізон. 4 серпня 1635 р. загін запорожців на чолі з гетьманом Іваном Сулимою оволодів і розорив цю фортецю. Але скоро повсталих було розбито, а захопленого в полон Сулиму було страчено.
Влітку 1637 р. почалося повстання під проводом гетьмана Павла Бута (Павлюка) і полковників Карпа Скидана та Дмитра Гуні. Повстання охопило все Подніпров'я. Однак у грудні 1637 р. повсталі зазнали поразки під Кумейками і Боровицею (на Черкащині). Павло Бут, що потрапив у полон, був страчений у Варшаві, а Гуня і Скидан з частиною повстанців відійшли на Січ. Після цих подій польський сейм у лютому 1638 р. затвердив «Ординацію Війська Запорозького», спрямовану на скорочення прав і привілеїв реєстровцям. Реєстровці були позбавлені самоуправління і підпорядковувались польському комісарові, а реєстр скорочувався до 6 тисяч. У Запорозькій Січі мав знаходитись польський гарнізон.
«Ординація» викликала нове повстання, яке розпочалося навесні 1638 р. на чолі з Яковом Остпрянином, П. Скиданом і Д. Гунею. Однак влітку повсталі знову були розбиті. Я. Острянин із загоном козаків утік у межі Московської держави. Гуня зміг прорватися на Дон, а Скидан потрапив у полон і був страчений. Після поразки цього повстання реєстрові козаки змушені були погодитись з «Ординацією».




  Боротьба козацтва проти Кримського ханства та Туреччини


Значну роль відігравало козацтво у боротьбі проти турецьких і татарських набігів. Воно несло вартову службу і само організовувало перехід у наступ. Відомо, що поход у турецько-татарські володіння організовував засновник Січі Дмитро Вишневецький, який під час одного з походів потрапив до турків у полон і загинув.
Найбільшої активності у боротьбі з Туреччиною .та Кримом козацтво досягло за гетьмана П. Сагайдачного, під керівництвом якого запорожці 1614—1616 рр. розорили передмістя Стамбула, невільничий ринок у Кафі. Вони не тільки звільняли невільників, а й повертались з багатою здобиччю, яка, до речі, була головним джерелом прибутку запорозького козацтва.
Оскільки запорозькі козаки, будучи підданими польського короля, діяли за власною ініціативою, то це ускладнювало стосунки Криму і Туреччини з Польщею. Козацькі набіги спричинили 1620—1621 рр. між ними війну, що дістала назву Хотинської. У ній козаки, очолювані Сагайдачним, виступили на боці Польщі. У боях під Хотином вони завдали туркам таких втрат, що султан змушений був відступити від польських кордонів, уклавши з 
поляками мир, одна з умов якого забороняла козацькі походи на Крим та Туреччину, що стало одним із приводів до козацьких повстань.






  Культура України у XIV - першій половині XVII ст.




У складних умовах боротьби проти іноземних загарбників, роз'єднання українських земель, соціального і національно-релігійного гніту розвивається культура України на основі культурних досягнень Київської Русі.
У XIV—XVI ст. формується українська мова, усна народна творчість, обрядовість — весільні пісні, колядки, думи. У них простежується відмінність історичного шляху українців, боротьба проти соціального і національного гноблення та іноземних загарбників.
У цей період розвивається книгодрукування. Значну роль в його поширенні в Україні відіграв вигнанець з Росії Іван Федоров. 1574 р. у Львові вийшли друком книги «Апостол», «Буквар», а пізніше в Острозі «Біблія».
Розвивалась освіта. При монастирях і церквах, у містах і селах з'явилися школи. Центром шкільної освіти у другій половині XVI ст. була Острозька академія (1578). її першим ректором був Герасим Смотрицький. На початку XVII ст. центром освіти став Київ. 1615 р. тут була відкрита братська школа, а при Києво-Печерській лаврі митрополитом Петром Могилою заснована Лаврська школа. 1632 р. (ця дата вважається датою заснування Києво-Могилянської академії) вони об'єдналися в Київський колегіум, викладання в якому велося на рівні західноєвропейських університетів. З метою окатоличення й ополячення української молоді в Україні створювались єзуїтські колегіуми. Найвідомішим серед них був Львівський.
У кінці XVI ст. в Україні з'явилися підручники: греко-слов'янська граматика, граматика словенська та ін., а також літературні твори — хроніки, літописи, оповідання про історичні події. Значного поширення набула полемічна публіцистика релігійного змісту, яка виступала проти поширення уніатства та католицтва. Найбільш відомими полемістами були Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Іов Борецький, які захищали право православної церкви на існування. Зароджувалося театральне мистецтво. На ярмарках і в людних місцях діяли пересувні лялькові театри — вертепи. Театральні постановки відбувалися у навчальних закладах (так звана «шкільна драма»). В репертуарі були п'єси на релігійні теми та сцени з народного побуту.
 
додати

Комментарии 

 
+2 #16 Гость 2011-12-21 01:44 Про походження Запорізької статті цікава стаття під назвою "Волхвівський дух України: волинські корені Запорізької Січі" на сайті "Рівне-Суренж" -
http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/120
Цитировать
 
 
+3 #15 Лисенок 2011-12-18 15:11 спасибо создателям за информацию Цитировать
 
 
+3 #14 Козак 2011-11-29 22:45 отличная информация)коро тко и ясно
какраз для ответов на екзаменационные вопросы

Слава Козакам
Цитировать
 
 
+3 #13 козачок 2011-11-03 20:45 Слава Козакам і Україні Цитировать
 
 
+2 #12 Luna 2011-10-04 18:02 це те що мені треба, дякую Цитировать
 
 
+2 #11 Гелайла 2011-09-25 18:37 Дякую , я дещо з цієї інф. візьму! Цитировать
 
 
+5 #10 ТанюХа 2011-03-05 21:11 Дякую за інфу. Цитировать
 
 
+4 #9 ッッッViKySyA LoVe.Ru 2011-02-11 17:12 Da ッetoッ tochnoッ nashッ kozakuッ ThE ッBeSt…ッ=ь Цитировать
 
 
+7 #8 stepn9k 2010-11-29 23:09 Козаки-мужики!!! Цитировать
 
 
+8 #7 козачка 2010-11-13 18:57 козаки найкращі Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




...