Головна Історія України початок XVII ст
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

загрузка...
Сейчас 120 гостей онлайн

ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В СЕРЕДИНІ XVII ст.

Причини, характер і рушійні сили У 1640-х рр. соціальні і національні суперечності в Україні досягли
 найбільшої гостроти. Посилилась експлуатація і сваволя з боку польських магнатів і шляхти. Панщина в


 козакокремих районах досягла 4—6 днів на тиждень. Суттєво зрослинатуральні податки. Погіршало становище рядового і реєстрового козацтва. Права і привілеї реєстровців постійно обмежувались. Над нереєстровими козаками нависла загроза закріпачення. Важких утисків зазнавали й міщани. Магнати, що володіли містами, змушували виконувати різні повинності, сплачувати данину володареві міста. Порушувалося магдебурзьке право, Соціально-економічні утиски доповнювалися національно-релігійними.
Отже, польська політика насильництва і грабежу, експлуатації і розорення українського народу зачіпала економічні, політичні і національні інтереси українського населення — селян, міщан, козаків і козацької старшини, дрібної української шляхти Ця боротьба мала національно-визвольний і антифеодальний характер.
Головною рушійною слою були селяни і нижні, верстви міського населення, які згуртувалися навколо козацтва, що очолило цю боротьбу.


 

Початок Визвольної війни.

Події на Запоріжжі спричинили низку повстань у містах і селах України. Багато повсталих приєдналися до війська Хмельницького. Щоб захистити свій тил із півдня від татар і отримати їх допомогу кіннотою, у лютому 1648 р. Хмельницький уклав воєнний союз з Кримським ханством. Із Криму в Україну прийшов 4-тисячний татарський загін, якому було дозволено брати в полон ворогів Хмельницького (в подальшому Хмельницький мусив миритися і з тим, що татари чинили набіги на його підданих).
У квітні 1648 р. Б. Хмельницький вийшов із Січі назустріч польським військам, що намагалися придушити повстання в Подніпров'ї. 19 квітня — 6 травня в урочищі Жовті Води (сучасна територія Дніпропетровської області) повстанці разом із татарами розбили поляків. Під час цієї битви на бік повсталих перейшли реєстрові козаки.
15 травня 1648 ,р. основні сили польського війська були розбиті під Корсунем. Влітку 1648 р. повстання також охопило Поділля і Київщину. Почалася масова втеча польської шляхти на захід.
У вересні 1648 р. біля містечка Пилявці на Поділлі військо Хмельницького знову завдало полякам нищівної поразки. 26 вересня повстанці підійшли до Львова і оволоділи горою Високий Замок, а в жовтні почали облогу польської фортеці Замостя. Однак багатомісячний успішний похід військ Б. Хмельницького був припинений. Холодна осінь, нестача провіанту і епідемія чуми не сприяли подальшому розвитку бойових дій.
За таких умов гетьман погодився на переговори про перемир'я з новообраним польським королем Яном II Казимиром. Знявши облогу Замостя, залишивши на Волині і Поділлі кілька козацьких загонів, він з військом відійшов на Подніпров'я, де у грудні 1648 р. його урочисто зустрічало населення Києва.

  Формування української державності під час Визвольної війни


Під час Визвольної війни на визволених від магнатів і шляхти землях ліквідувалася польсько-шляхетська адміністративно-політична система і складалася нова воєнно-адміністративна і політична система, формувалася українська національна державність. В основу цих перетворень були покладені традиції Запорозької Січі. Вся територія визволених українських земель поділялася на полки і сотні, які одночасно були і адміністративними, і військовими одиницями. На чолі полку стояв полковник, що здійснював військове і адміністративне управління на даній території. Формально вся повнота влади на території України належала загальновійськовій раді, але з часом головні питання життя вирішувало вузьке коло старшинської ради.
Цього часу в Україні складалася своєрідна піраміда військово-адміністративної влади: гетьман, генеральний обозний, суддя, писар, хорунжий, бунчужний, підскарбій.
Гетьманський адміністративний апарат поряд з виконанням функцій, зумовлених війною, вирішував і соціальні завдання. Під час Визвольної війни тисячі селян не виконували феодальних повинностей і переходили в стан козаків.

Зборівський мир. Навесні 1649 р. після невдалих переговорів бойові дії відновились. Польське військо на чолі з королем сконцентрувало свої сили на Волині біля фортеці Збараж. Війська Хмельницького і кримських татар почали облогу Збаража, який обороняв польський загін на чолі з Яремою Вишневецьким, що очікував прибуття головних сил, очолюваних королем. Б. Хмельницький, розгадавши наміри поляків, напав на королівську армію під Зборовом і оточив її. Але кримський хан Іслам Гірей завадив остаточному розгрому поляків і, таємно змовившись з польським королем, припинив бойові дії, погрожуючи розвернути їх проти війська Хмельницького, якщо той не укладе з королем миру. Хмельницький виконав ці умови. 8 серпня 1649 р. він підписав з польським королем Зборівський договір, умовами якого були:
• поширення влади гетьмана на Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства;
• збільшення реєстру до 40 тис. козаків;
• призначення на вищі посади представників української шляхти;
• передача на розгляд сейму питання про скасування Брестської унії 1596 р.;
• залишення України у складі Речі Посполитої;
• право польської шляхти повертатися в свої маєтки;





  Воєнні дії у 1650-1653 рр.



Хмельницький використав перемир'я для посилення своєї армії і укріплення міжнародних зв'язків. 
Він поновив союз з татарами, а для укріплення флангу з боку Молдавії, її що підтримувала союз з 
Польщею, він у серпні 1650 р. послав туди загони, які захопили її столицю Ясси. Молдавський господар
Василь Лупул розірвав зв'язки з Польщею і встановив дружні відносини з Україною, обіцявши віддати свою
 дочку за сина Хмельницького Тимоша. Але він загинув 1653 р. під час оборони Сучави.
Навий етап польсько-української війни розпочався 1651 р., коли у наступ перейшла 150-тисячна польська армія. 18—20 червня відбулася вирішальна битва під Берестечком. Через зраду татар, які під час битви почали тікати і захопили в полон гетьмана, козацьке військо опинилося в оточенні і вирвалося з нього з величезними втратами. Але й поляки також зазнали втрат.
За таких умов викуплений з полону Хмельницький змушений був піти на переговори з поляками, 18 вересня 1651 р. в Білій Церкві був підписаний новий мирний договір, що містив такі умови:
• влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство;
• гетьман мав підпорядковуватися польському урядові і не підтримувати самостійно
міжнародні стосунки;
• шляхті поверталися відібрана земля і кріпаки;
• реєстр скорочувався до 20 тис. козаків.
Оскільки умови Білоцерківського договору не відбивали інтересів українського народу ще більше, ніж Зборівський, вже наприкінці 1653 р. на Подніпров'ї почалися селянські повстання, а в квітні 1652 р. військові дії відновив і Хмельницький.
У травні 1652 р. був оточений і знищений польський табір біля гори Батіг на березі Південного Бугу, результатом чого знову стала ліквідація польської влади на більшій частині України. Наступні півтора року польсько-українська війна тривала з перемінним успіхом, а восени 1653 р. польське військо знову було розбите під Жванцем на Поділлі.




  Вступ України під протекторат Московської держави


Богдан ХмельницькийУпродовж всієї Визвольної війни Б. Хмельницький неодноразово намагався укласти союзний договір з Росією, посилаючи туди свої посольства, щоб переконати московського царя Олексія Михайловича надати Україні військову допомогу. Однак цар стояв на очікувальній позиції і тривалий час обмежувався лише постачанням козаків хлібом, боєприпасами та ін. Це можна пояснити тим, що московський уряд, який неодноразово до того програвав війни з Польщею, боявся порушувати з нею мир і очікував, коли Польща ослабне у боротьбі з Хмельницьким.
Рішення про прийняття України під російський протекторат було ухвалено в Москві тільки в жовтні 1653 р. 8 січня 1654 р. загальна козацька Рада в Переяславі в присутності московських представників ухвалила згоду гетьмана на союз з Росією. Становище України у складі Росії було визначене «Березневими статтями» і жалуваними грамотами Війську Запорозькому, українській шляхті, а також грамотою православному духовенству.
Вони передбачали права і привілеї Війську Запорозькому і українській шляхті, 60-тисячний козацький реєстр, платню старшині і кошти на утримання козацького війська, збереження місцевої адміністрації і збирання нею податків для царської казни; надання у рангове володіння Чигиринського староства і право козаків обирати гетьмана; право зносин 
гетьманського уряду з іншими державами; невтручання царських воєвод і урядовців у внутрішні справи України, підтвердження козацьких і шляхетських вольностей і прав митрополита; оборону України від зовнішніх ворогів. Таким чином, визнавалось існування самостійної держави України, або Гетьманщини, яка займала відповідну територію (колишні Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, а також частину Волині) і мала республіканську форму правління. Однак само по собі таке становище було нестерпне для Росії. Українська козацька республіка була «ланкою» свободи у «ланцюгу» несвободи, що являла собою Росія. Тому царський уряд майже одразу став на шлях ліквідації української самостійності. Цьому допомагала і українська знать, яка більше турбувалась про задоволення власних інтересів, ніж про збереження та розбудову української державності.
 
додати

Комментарии 

 
-1 #16 Professor 2014-10-23 15:36 дуже мало конкретних подій! Цитировать
 
 
-1 #15 Shock3 2014-01-08 16:31 Для перездачи не годиться а так норм. Цитировать
 
 
0 #14 ДимончыК 2012-02-04 22:05 Цитировать
 
 
+1 #13 Helen 2012-01-18 21:05 А де наслідки? Цитировать
 
 
+1 #12 Олександр 2011-11-29 23:42 Информащии конешно немного, но в целом сайт хороший!!! Цитировать
 
 
0 #11 Андрій 2011-11-27 14:51 Сайт непоганий, але мало конкреної інформації. Тут тільки основне і то стисло. Цитировать
 
 
+8 #10 Леська 2011-06-17 13:21 классный сайт)) Цитировать
 
 
-5 #9 Sangreal 2011-05-01 10:38 Фигня самая натуральная, для детей до 6 лет можна такое расказивать! Цитировать
 
 
-5 #8 Игорёша 2011-04-24 14:19 согласен Цитировать
 
 
+1 #7 Игорёша 2011-04-24 14:18 инфа та шо надо
спасибо…
Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




...